Illustration

Сергій

Електромонтер електротехнічної лабораторії

35 років в галузі. З них п’ять працює в ДТЕК Київські електромережі. До приходу в комВже 20 років в енергетиці. Свою кар’єру розпочинав у комунальному Київпастрансі. Потім працював в електролабораторії ДТЕК Київські електромережі. Наразі він майстер з ремонту високовольтних кабельних ліній. Був серед тих, хто у перші дні війни ремонтував понівечені ворогом лінії Київщини.
24 лютого зустрів вдома у Борисполі. Як і багатьох того ранку, його розбудили вибухи ворожих ракет. З вікон власної оселі бачив вибухи та палаючі будинки. Вже наступного дня він заступив на зміну й поки росіян не вигнали з Київщини фактично жив на роботі. 
Одним із перших його «бойових» виїздів стала Пуща-Водиця. Саме в той день ворожа артилерія зі сторони Горенки обстрілювала місто Ірпінь і пошкодила високовольтну підстанцію. Як наслідок, люди залишилися без світла й її терміново потрібно було реанімувати.

«Ми ремонтували кабель, а за нашими спинами працювали гради ЗСУ, даючи відсіч ворогу. Було страшно, але лінію потрібно було відремонтувати, щоб повернути людям світло»,

– ділиться спогадами Сергій. 

Найбільше з початку війни його вразили перші поїздки у звільнену від ворога Ірпінь. Особливо побачені там руйнування. Ворог там понищив і житлові будинки, і електричні мережі – усе. Навіть складалося враження, що вони знаходяться у місті-примарі. Колись гамірне містечко у той момент було пустим і безлюдним. 
Нажаль, війна завдала Сергію й особистих втрат. Загинув його товариш та колега, з яким вони разом працювали 14 років.
Мріє, власне як усі українці, про перемогу. Він знову зможе спілкуватися з друзями, які наразі залишаються на окупованій території та поїхати з родиною на відпочинок до Залізного Порту.