В її руках весь процес водоочищення. Людмила контролює та коригує роботу обладнання на всіх етапах процесу очищення води, для подальшої її подачі до теплових мереж та до основного циклу станції. Людмила зізнається, що було важко і фізично майже без відпочинку, і морально, коли кричать сирени, а ти не можеш лишити обладнання, де йде життєво необхідні для роботи станції процеси.
«Було страшно, але я залишилася, не могла покинути, тому що велика відповідальність. У нас важливе виробництво. Ми маємо давати людям тепло, гарячу воду. Особливо останні дні лютого, березень, коли було холодно, люди у містах налякані та морально стомлені. А головне – наші військові, вони ж нас не лишили, боронять нашу землю, як ми можемо лишити виробництво».
Людмила вірить у світле майбутнє та процвітання України. Для себе вона чітко вирішила, що після Перемоги братиме участь у відновленні країни. Сподівається, що таких людей буде багато, робота підприємств піде вгору, і не тільки енергетичних.