Три роки тому Володимир Кібаль, одразу після технікуму, обрав для себе справжню чоловічу справу і пішов на роботу гірником підземним дільниці конвеєрного транспорту шахти. Допитливий, розумний, з легкою вдачею та дружнім характером, він легко вчився всім азам шахтарської справи, відповідав на дільниці за обслуговування конвеєрних ліній, якими вугілля з підземелля доставляється на поверхню. У 2019 році Володимир долучився до лав української армії. І з цього часу юнак присвятив своє життя захисту країни, а енергетичний фронт змінив на військовий. Служив віддано та завзято, неодноразово відзначався грамотами вищого військового керівництва. Майже з перших днів служби в артелерійському дивізіоні хлопець опинився в самому пеклі війни, на Доннечині. Там донині тривають пекельні бої. І саме там обірвалось молоде життя героя. Володимиру було лише 22 роки. На його очікувало насичене та щасливе майбутнє, бо юнак твердо вірив у перемогу і будував плани. Мріяв вже в серпні одружитися з коханою дівчиною, придбати автівку і власне житло, займатися улюбленими справами: грати на гитарі, ловити рибу, народити та ростити дітей у незалежній квітучій країні і працювати на її розвиток. Просто бути щасливим! Але російська агресія обірвала його життя на самому злеті… Не вщухають за сином гіркі сльози батьків, страждають сестра і наречена, сумують друзі та колеги. Ми назавжди запам’ятаємо усміхненого товариського юнака, якого всі любили і поважали. Подвиг Володимира та пам’ять про нього буде жити вічно! Указом президента Героя посмертно нагороджено орденом «За мужність» 3 ст.