До військової служби Олександр працював гірником з ремонту гірничих виробок на шахті.
Майстер своєї справи, який присвятив вугільній галузі 20 років свого життя. Він займався перекріпленням гірничих виробок. Колеги говорять, що на дільниці це одне з найважчих завдань, що потребує обережності, доброї фізичної підготовки, витривалості, знань та навичок.
У 2015 році Олександр пішов служити в АТО. Патріот своєї Батьківщини, сильний та мужній син своєї землі, він залишився у лавах української армії, боронити країну від окупантів.
Його життя обірвалося у березі 2022 року, коли гранатометник, командир бойової машини Олександр загинув у жорстокому бою на Донеччині.
Загарбники стерли місто з лиця землі, але їм ніколи не вдасться стерти пам’ять про наших славних воїнів, які за незалежність України віддали найцінніше – своє життя.
Олександру було лише 43 роки. Разом з ним пішли у небуття всі плани та мрії, враз осиротіла сім’я. Без батька залишився син Ярослав, без чоловіка дружина Ольга, журиться за сином посивіла матуся Ніна Іванівна.
Колеги втратили справжнього товариша, друга і побратима, який завжди готовий був прийти на допомогу і підставити міцне чоловіче плече. А Україна втратила ще одного Героя, захисника, справжнього патріота!