Сергій
Слюсар аварійно-диспетчерської служби
«У той день я вперше на власні очі побачив винищувач. Це був мій другий день народження, як кажуть»,
- такими словами описує один із своїх робочих днів Сергій Малий.
Він слюсар аварійно-диспетчерської служби АТ «Харківміськгаз». Від самого початку війни кожної зміни виїжджає на заявки по всьому місту. Один із таких виїздів запам’ятався йому на все життя.
«Ми приїхали по заявці до приватного сектору. Почали виходити з машини, коли почули звук винищувача. Його ні з чим не сплутати, настільки пробирає нутро. Я підіймаю голову до неба, щоб побачити, як він виглядає, і бачу, як летять бомби. Ми з моїм колегою встигли пригнутися, укрилися за машиною, але нашого майстра поранило… - Сергій робить паузу. - Йому надали медичну допомогу, зараз з ним усе добре».
На питання, як же вдалося вибратися, розповідає із натягнутою посмішкою:
«Підхопили майстра, посідали в машину та швидко евакуювалися звідти. Для нашої аварійки це була перевірка на витривалість, до цього вона ніколи не видавала таку швидкість».
Сергій пригадує, як 24 лютого війна застала його по завершенню зміни. Повертався з роботи із важким серцем, бо не усвідомлював, що це дійсно сталося. Останні новини пройшли повз нього, думав, що вибухнули склади.
«Я побачив, що це дійсно почалася війна. Вона торкнулася усіх, у тому числі й мене. Мій дім постраждав внаслідок обстрілу. Допомогли товариші, бо усіх нас зараз об’єднує спільний біль», - зізнається чоловік.
Однак це не зламало Сергія. Не було жодної думки їхати з міста. Він вирішив залишитися в місті, залишитися, щоб допомагати. Аварійно-диспетчерська служба продовжує працювати за звичайним графіком – позмінно. Додалося нове: в реаліях сьогодення усувати доводиться ще й наслідки потрапляння снарядів та уламків від них. Так Сергій двічі брав участь у ліквідації вибуху на газопроводах великих діаметрів, які розірвало після ворожого обстрілу.
«Я внутрішньо відчуваю, що приношу користь мешканцям мого рідного міста», - впевнений Сергій. З колегами поруч працюємо для нашого міста, для нашого дому».