Працює в енергетичній сфері вже понад 20 років. До війни керував центром ремонту та експлуатації. А коли почалися перші обстріли Маріуполя, без вагань вийшов на вулиці разом з бригадами, щоб якнайшвидше відновлювати мережі та повертати світло в домівки людей. У перші дні березня разом з такими ж відчайдухами «підіймали» високовольтні лінії просто під ворожими обстрілами.
Героїзмом це не вважає. Каже – так було треба.
«Вдягнули бронежилети, завантажили машину та поїхали ремонтувати. Адже розуміли, як маріупольцям важко було залишатися в повній ізоляції, без світла та зв’язку», – каже Юрій.
Евакуювався з Маріуполя тільки 23 березня, коли стало зовсім гаряче, а вороги майже повністю зруйнували всю енергоінфраструктуру. Але обов’язково хоче повернутися після війни та знову прогулюватися вільним від окупантів містом разом зі своєю родиною.